ВІДДІЛ ОСВІТИ

 

КОБЕЛЯЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 

КОБЕЛЯЦЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС №1

 

ЗВІТ (витяги)

 

про велосипедний туристський похід 2 категорії складності в районі Полтавської, Харківської, Дніпропетровської областей  здійснений в період з 04 по 11 липня 2012 року за маршрутом  Кобеляки – Мала Перещепина – Малий Орчик  - Свічанівка – Партизанське – Дніпродзержинськ – Царичанка  – Кобеляки

 

Маршрутний лист №7 – вело (ІІ) -2012

Керівник групи: Постольник Яків Григорович, директор Кобеляцького НВК №1,

м. Кобеляки, пров.Шевченка, 28-А,

тел. 0990224048

Заступник керівника: Яловега Володимир Андрійович, директор Кобеляцької райСЮТур,

тел. 066-73-73-120

 

АДРЕСА

39200 м. Кобеляки

вул.Кірова,1/28

Полтавської області

тел. (05343)3-22-69

 

Маршрутно – кваліфікаційна комісія Полтавської обласної Федерації спортивного туризму України розглянула звіт і вважає, що велосипедний похід 2 категорії складності може бути зараховано всім учасникам та керівнику.

 

Шифр МКК 116-00-32255010

 

Звіт можливий для використання при підготовці груп до походу.

 

Звіт зберігається в МКК  ПОФСТУ

 

 Голова маршрутно-кваліфікаційної комісії                                                    ПОФСТУ ________________  /І.Г.Проваторов/

 

м. Кобеляки

2012 р.

 

КОБЕЛЯЦЬКИЙ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ

КОМПЛЕКС № 1

ПРЕДСТАВЛЯЄ

 

велосипедний

туристський загін

 

 

 

 

 

Фото 1. Велосипедний туристський загін «Обрій»

 

Зліва направо :

Постольник Яків Григорович – керівник,  Яловега Володимир Андрійович – заступник керівника, Наріжний Валерій, Сабадирь Владислав, Рибка Станіслав, Бречка Руслан,  Чіпко Кирило, Порох Максим.

 

5. ПРИРОДООХОРОННА, КРАЄЗНАВЧА ТА СУСПІЛЬНО-КОРИСНА РОБОТА В ПОХОДІ

5.1. Природоохоронна та краєзнавча робота на маршруті.

 Завдання учасників походу:

  1. 1.     Спортивне: здійснити похід ІІ категорії складності з дотриманням усіх рекомендацій та вимог до цієї категорії походів.
  2. 2.     Ознайомитися та дослідити різні об’єкти природно-заповідної мережі (ПЗМ) в районі походу.
  3. 3.     Ознайомитися із залишками Української оборонної лінії в районі походу та значенням її функціонування для існування тодішньої Російської імперії; вивчити вплив будівництва даного оборонного об’єкту на сьогодення. Виховувати в юних учасників походу почуття патріотизму, любові до України та рідного краю.

5.1.1. Вивчення ПЗМ в районі походу.

Під час походу юні туристи відвідали різні об’єкти ПЗМ  адміністративно-територіальних одиниць.

Заказники місцевого значення Кобеляцького району: Шарівський, Ситникове. Заказник місцевого значення Новосанжарського району - Ревазівський. Ми також відвідали заказник республіканського значення «Малопереще-пинський» (фото 14), розташований між селами Велике Болото та Мала Перещепина Новосанжарського району. У згаданих заказниках охороняються водоплавні види птахів та місцеві екосистеми.

 

Фото 14. Білязаказника «Малоперещепинський»

 

Найзначнішим об’єктом ПЗМ в районі походу був природний заповідник Дніпровсько-Орільський. Цей заповідник розташований між містами Дніпропетровськ та  Дніпродзержинськ на лівому березі річки Дніпро. Заповідник створений з метою охорони унікальних екосистем в середній течії річки Дніпро та вивчення впливу великих промислових міст на рослинний і тваринний світ оточуючих територій. В заповіднику ростуть ліси в’язові, чорнокленові діброви (фото 87).

На піщаних терасах Дніпра невеликі бори утворює сосна звичайна, а на степових ділянках проростають різні трав’янисті рослини, пристосовані до росту в посушливій місцевості (фото 56).

 

Фото 56. На піщаній терасі Дніпра

Ми проїхали та пройшли екологічною стежкою заповідника до озера Солоного (фото 88). На цьому озері спостерігали зарості із латаття білого та глечиків жовтих - рослин, що охороняються.

Хлопців вразив мох політріхіум поліферум. Він взагалі коричнево-червоний, але коли полити на нього водою – стає зеленим прямо на очах. На екологічній стежці заповідника непомітно примостили своє гніздо оси

 

 

Фото 87. У заповідному лісі .

 

 

 

Фото 88. Червонокнижна сальвінія плаваюча.

 

французькі, які мають здатність плавати по воді, як водомірки. Нас затримує також красива квітка юрінея харківська, яку ми фотографуємо.

З розповіді Дмитра Сергійовича Ганжі ми дізналися, що зараз у заповіднику гніздиться дві пари орланів – білохвостів, птахів із Червоної книги України.

Матеріали зібрані та записані під час відвідин цього заповідного об’єкта, ляжуть в основу написання наукових робіт про рідкісні види рослин і тварин  Дніпровсько-Орільського заповідника.

 

5.1.2. Історико-краєзнавча робота на маршруті.

Одним із завдань походу було ознайомлення із Українською оборонною лінією XVIII ст..

Ми проїхали місця, де були розташовані фортеці цієї лінії. У с. Нехвороща фортеця була розташована високо на піднятті ( в народі кажуть  «на горі»). Звідси було добре видно навколишню місцевість. Фортеця називалась Василівська. На сьогодні збереглися лише кілька горбів приблизно за 1 км. від автотраси Нехвороща-Любимівка. Горби височать серед поля, не розорюються. З південного боку біля них ростуть дерева. (фото 89).

 

 

 

Фото 89 Залишки Василівської фортеці біля Нехворощі.

 

У с. Залінійне була колись розташована Федорівська фортеця лінії. Ми оглянули це місце. Зараз це досить велика площа скраю сільського поселення Новоселівки. Поряд розташована ферма ВРХ. На цій ділянці добре видно горби, рови та залишки редутів. Місцевий житель Юрій Іванович розповів нам, що за часів його дитинства горби були такі високі, що з них дітвора спускалася на лижах і санчатах, а рів такої глибини, що з нього важко було вибратися. Зараз на горб можна виїхати велосипедом, а з ровів залишилися невеликі заглибини. (фото 30).

Знову ми повернулися на Українську оборонну лінію, в передостанній день походу в с. Рудька Царичанського району. Колись тут була розташована Борисоглібська фортеця. У селі ще й зараз добре збереглися високі горби. На них розміщені постаменти з табличками «Пам’ятка археології України». В деяких місцях ці горби розташовані серед городів. Біля одного з місцевих магазинів теж видніється подібний горб. (фото 90).

 

 

 

Фото 30. На місці колишньої Федорівської фортеці

 

 

Фото 90. На місці Борисоглібської фортеці (с. Рудька).

Ми спостерігали залишки оборонної лінії також між селами Тарасівка і Ляшківка Царичанського району (фото 91). У с. Залелія горби розташовані теж серед поля, а поряд них глибокі ями. Ці горби теж не розорюються і подекуди заростають чагарниками.

 

 

Фото 91. Горб - залишок Української лінії (с. Ляшківка).

Біля Канав залишки оборонної лінії збереглися у двох місцях. Біля Дикої гори на околицях села Канави розташовані сторожові горби, на яких козаки запалювали вогнища (Фото 92).

 

Фото 92. Козацький «маяк» (с. Канави).

У с. Маячка колись розташовувались Лівенська фортеця, але тут мало що збереглося. Місцеві жителі кажуть, що назва села Маячка походить від козацьких сигнальних маяків, а назва села Лівенське від Лівенського полку, який колись там був розквартирований.

Ці матеріали ми зібрали під час походу, і вони будуть  використані для  написання пошукової роботи.

 

5.2. Суспільно-корисна робота  на маршруті.

Під час проведення походу ми проводили посильну суспільно-корисну роботу на маршруті. У місцях бівуаків та привалів юні туристи очищали територію від різного роду сміття. Часто доводилося прибирати територію, забруднену відпочивальниками. Доводилося збирати  поліетиленові пляшки та пакети, пакувальний матеріал, скляну тару, металеві баночки з -під пива та консервів.

Ми також розчищали ділянки, де були розташовані пам’ятки  історії та культури рідного краю. Так між селами Плавещина і Цибульківка ми помітили на високому пагорбі пам’ятний знак видатному українському поету Павлу Усенку. І пам’ятний знак, і сходи до нього заросли високою травою і бур’яном. Наріжний Валерій, Порох Максим та Станіслав Рибка дружно взялися за роботу і через деякий час це пам’ятне місце було очищене від

бур’яну (фото 93, 94).

 

Фото 93. Обриваємо бурян біля пам’ятного знака.

 

Фото 94. Розчищаємо сходи біля пам’ятного знака.